2. Загальна характеристика

Вища нервова діяльність – це сукупність умовних і безумовних рефлексів, що забезпечують найдосконаліші взаємозв’язки тварин і людини з навколишнім середовищем. Вища нервова діяльність здійснюється за участю вищих відділів центральної нервової системи (кори великих півкуль головного мозку, підкірки).

Основу вищої нервової діяльності становлять умовні рефлекси, що утворюються на основі безумовних. Вища нервова діяльність здійснюється за рахунок двох нервових процесів – збудження і гальмування. Під час дії умовних і безумовних подразників ці процеси виникають у корі мозку, де вони можуть поширюватися або концентруватися в обмеженій ділянці. Формування і характер вищої нервової діяльності різних тварин і людини залежить від типу їхньої нервової системи. Основою пристосувань організмів до умов існування є здатність кори головного мозку швидко утворювати нові рефлекси і гальмувати старі.

У тварин вища нервова діяльність проявляється на основі першої сигнальної системи. Перша сигнальна система – це система, яка через рецептори сприймає безпосередні, конкретні подразники (сигнали) зовнішнього світу – предмети або явища.

Вища нервова діяльність людини сформувалась у процесі праці і соціальних відносин, і тому вона проявляється на основі як пеершої, так і другої сигнальних систем. У людини перша сигнальна система забезпечує матеріальну основу для відчуттів, уявлень, вражень, сприйняття оточуючого природного та суспільного довкілля, що є основою для конкретного мислення. Друга сигнальна система є тільки у людини; вона виникла в процесі колективної трудової діяльності і пов’язана з функцією мови. За допомогою слова передаються сигнали про конкретні подразники, і слово у даному випадку виступає як принципово новий подразник - сигнал сигналів. Для людської мови характерний дуже високий ступінь узагальнення. Людини узагальнює не тільки поняття про предмети, їхні властивості й ознаки, про явища природи, а й свої відчуття, почуття, переживання. Словесне мислення дає їй змогу абстрагуватися від конкретних обставин дійсності. Мова людини стає засобом абстрактного мислення і визначає поведінку людей. Усна і писемна мова, а також пам’ять (комплекс процесів, що відбуваються в центральній нервовій системі і забезпечують нагромадження, зберігання та відтворення індивідуального досвіду) допомагають людині ознайомитись з досвідом інших індивідуалів, соціально-історичним досвідом людства, що забезпечує наступність поколінь та безперервність у розвитку науки, техніки і культури.

3. Класифікація нервової системи.

Існує дві основні класифікації нервової системи:

I. За топографією:

1. Центральна нервова система – Systema nervosum centrale – це спинний мозок і головний мозок.

2. Периферична нервова система - Systema nervosum periphericum –це спинномозкові нерви (31 пара) і черепні нерви (12 пар).

II. За функцією:

1. Соматична нервова система - Systema nervosum somaticum – виконує рухові (моторні) та чутливі (сенсорні) функції, зв’язує організм із зовнішнім середовищем.

2. Вегетативна нервова система - Systema nervosum autonomicum –виконує обмінні функції, відповідає за внутрішнє середовище організму (гомеостаз).

Вегетативна нервова система поділяється на дві частини: симпатичну і парасимпатичну.

4. Нейронна теорія будови нервової системи.

Структурною одиницею нервової системи є нервова клітина – нейрон-нейроцит.

Нейрон – клітина, яка складається з тіла і відростків. Тіло – сіра речовина, відростки – біла речовина. Відростки мають нервові закінчення.

Види нервових закінчень:

1) рецептор – нервове закінчення, яке сприймає подразнення;

2) ефектор – нервове закінчення, яке перетворює імпульс в дію (скорочує м’яз);

3) синапс – контакт, нервове закінчення, через яке передається інформація.

Види відростків нервових клітин:

1) дендрид – відросток, по якому інформація передається до тіла клітини;

2) аксон – відросток, по якому інформація іде від тіла клітини.

Типи нейронів:

1) протонейрон – чутливий нейрон, сенсорний, рецепторний, вузловий (гангліонарний), аферентний, псевдоуніполярний. Протонейрон завжди знаходиться у периферичній нервовій системі. Протонейрон – перший нейрон, який одержує інформацію;

2) мотонейрон – руховий нейрон, моторний, ефекторний, еферентний.

Мотонейрон переважно знаходиться у центральній нервовій системі.